Responsive Menu
Add more content here...

Громадське обговорення освітньо-наукової програми PhD
Запрошуємо зацікавлених осіб до обговорення освітньо-наукової програми доктора філософії за спеціальністю 153 “Мікро- та наносистемна техніка” .
Зауваження та пропозиції надсилайте за адресою me[at]kpi.ua.
Обговорення триватиме протягом 30 днів (з 03.07.2020 по 01.08.2020).

На факультеті електроніки КПІ відкрито першу в Україні навчальну лабораторію проєктування сучасних аналогових схем

Першу в Україні ексклюзивну лабораторію проєктування сучасних аналогових схем відкрито 30 січня 2020 року у КПІ ім. Ігоря Сікорського.

Обладнання для неї та програмне забезпечення на загальну суму 600 тис. грн. надали університету компанії TowerJazz (Ізраїль). та Cadence Design Systems (США). У новій лабораторії студенти КПІ ім. Ігоря Сікорського матимуть змогу освоїти принципи і технології проєктування наночипів,  що можуть бути використані в електронних приладах і системах найрізноманітнішого призначення. Понад те, можливості, які отримує факультет електроніки КПІ, дозволить залучати студентів до співпраці з компаніями, що працюють у галузі, та спільно з ними реалізовувати науково-дослідні та конструкторські проєкти. А успішні розробки київських політехніків компанія TowerJazz, яка має підприємства в Ізраїлі, Сполучених Штатах та Японії, планує доводити до втілення у реальних інтегральних мікро- та наносхемах.

Докладніше в газеті “Київський політехнік”, 2020, №4 та в новинах КПІ ім. Ігоря Сікорського.

УВАГА ЛЕКЦІЯ!
У четвер, 21 березня 2019 о 14:15 в ауд. 412-12 корп. КПІ ім. Ігоря Сікорського (вул. Акад. Янгеля 9/16)
відбудеться лекція-семінар професорів Індійського інституту технологій м. Бхубанешвар, штат Оріша (Indian Institute of Technology Bhubaneswar)
Dr. M. Sabarimalai Manikandan та Dr. Barathram Ramkumar
На тему:
Impacts of Intelligent Real-time Signal Processing Systems for Empowering IoT and AI Healthcare Monitoring
Також у четвер 21 березня 2019 р. о 10:25 у лабораторії 147-12 корп. КПІ ім. Ігоря Сікорського
відбудеться презентація-тренінг з демонстрацією біомедичних приладів-гаджетів для моніторингу здоров’я.
Детальніше

П’єзодвигун - видатний винахід світу

2 листопада 2018 року відбулася презентація і гасіння трьох нових поштових марок, які вводяться в обіг для оплати послуг поштового зв’язку в Україні. Ці марки, присвячені винаходам, які прославили Україну на весь світ. Одна з марок присвячена винаходу принципово нового двигуна – п’єзодвигуна, автором якого є старший науковий співробітник Лавріненко В’ячеслав Васильович. Винахід відноситься до 1964 року. На той час молодий фахівець В. В. Лавріненко на кафедрі діелектриків і напівпровідників (зараз кафедра мікроелектроніки) проводив дослідження силового п’єзотрансформатора та виявив його обертання у тримачі. Глибоко вивчивши фізику цього явища, В. В. Лавріненко створив перший у світі п’єзоелектричний мотор обертання, а згодом і лінійний мотор для приводу реле. Роботи В’ячеслава Васильовича на десятиріччя випереджали подібні роботи за кордоном. У подальшому В. В. Лавріненко розробив всі основні принципи роботи і конструкції п’єзодвигунів. На винахід п’єзодвигуна було одержано більше 200 авторських свідоцтв і патентів, близько 40 з яких – патенти у зарубіжних країнах.
Враховуючи перспективність використання п’єзодвигунів при кафедрі мікроелектроніки було створено галузеву лабораторію п’єзодвигунів, яку очолив В. В. Лавріненко. Розробки цієї лабораторії втілено в серійне виробництво двигунів для відеомагнітофону «Електроніка-532», для діапроектора «Днепр-2», для кінокамер, приводів торгівельних автоматів, шарових кранів тощо. На цей час у різних країнах світу серійно виготовляють мільйони п’єзодвигунів різного призначення.
Винахід п’єзодвигуна безумовно відноситься до видатних винаходів світу. На жаль, у нашій державі наразі немає підприємств, які б серійно виготовляли п’єзодвигуни. Сьогодні В. В. Лавріненко продовжує роботу над вдосконаленням п’єзодвигунів на дуже скромній посаді інженера кафедри мікроелектроніки. 

В. о. зав. кафедри МЕ                                                                     О. В. Борисов