З 14 по 17 червня 2021 р. відбудуться захисти дипломних робіт бакалаврів кафедри мікроелектроніки. Для запобігання поширенню коронавірусу COVID-19 захисти відбуватимуться у дистанційному режимі (відеоконференція у Google Meet). З метою забезпечення публічності, участь у дистанційному захисті можуть брати усі бажаючі за умови їх попередньої реєстрації. Для реєстрації надішліть заяву у вільній формі на адресу: me@kpi.ua Відеоконференція розпочинатиметься кожен день захистів о 14:00. Початок захистів о 14:30.
18 травня 2021 р. на кафедрі мікроелектроніки відбудуться захисти магістерських дисертацій за освітньо-науковою програмою підготовки. Для запобігання поширенню коронавірусу COVID-19 захисти відбуватимуться у дистанційному режимі (відеоконференція у Google Meet). З метою забезпечення публічності, участь у дистанційному захисті можуть брати усі бажаючі за умови їх попередньої реєстрації. Для реєстрації надішліть заяву у вільній формі на адресу: me@kpi.ua Відеоконференція розпочнеться о 14:00. Початок захистів о 14:30.
19 січня 2021 р. о 14:00 відбудеться захист дисертації на здобуття ступеня доктора філософії Федорчука О.П. на тему: “НВЧ ферити та композиційні резонансні елементи на їх основі з керованими властивостями” за спеціальністю 153 – Мікро- та наносистемна техніка. Захист відбудеться у дистанційному режимі (відеоконференція у Google Meet). Посилання для підключення до відеоконференції Google Meet: https://meet.google.com/zhg-drfv-wmi.
Вітаємо професорів кафедри мікроелектроніки Ю. І. Якименка та Д. В. Королюка із отриманням гранту у рамках програми «Горизонт 2020»! Проектна пропозиція від базових підрозділів ФЕЛ і ФІОТ, ключові виконавці: Ю.І. Якименко, С.Г. Стіренко, Д.В. Королюк, – EU proposal 101017453 – KATY (Knowledge at the Tip of Your fingers: Clinical Knowledge for Humanity) за конкурсом Н2020-SC1-FA-DTS-2020-1 (Trusted digital solutions and Cybersecurity in Health and Care) відібрана для фінансування.
На факультеті електроніки КПІ відкрито першу в Україні навчальну лабораторію проєктування сучасних аналогових схем
Першу в Україні ексклюзивну лабораторію проєктування сучасних аналогових схем відкрито 30 січня 2020 року у КПІ ім. Ігоря Сікорського.
Обладнання для неї та програмне забезпечення на загальну суму 600 тис. грн. надали університету компанії TowerJazz (Ізраїль). та Cadence Design Systems (США). У новій лабораторії студенти КПІ ім. Ігоря Сікорського матимуть змогу освоїти принципи і технології проєктування наночипів, що можуть бути використані в електронних приладах і системах найрізноманітнішого призначення. Понад те, можливості, які отримує факультет електроніки КПІ, дозволить залучати студентів до співпраці з компаніями, що працюють у галузі, та спільно з ними реалізовувати науково-дослідні та конструкторські проєкти. А успішні розробки київських політехніків компанія TowerJazz, яка має підприємства в Ізраїлі, Сполучених Штатах та Японії, планує доводити до втілення у реальних інтегральних мікро- та наносхемах.
УВАГА ЛЕКЦІЯ! У четвер, 21 березня 2019 о 14:15 в ауд. 412-12 корп. КПІ ім. Ігоря Сікорського (вул. Акад. Янгеля 9/16) відбудеться лекція-семінар професорів Індійського інституту технологій м. Бхубанешвар, штат Оріша (Indian Institute of Technology Bhubaneswar) Dr. M. Sabarimalai Manikandan та Dr. Barathram Ramkumar На тему: Impacts of Intelligent Real-time Signal Processing Systems for Empowering IoT and AI Healthcare Monitoring Також у четвер 21 березня 2019 р. о 10:25 у лабораторії 147-12 корп. КПІ ім. Ігоря Сікорського відбудеться презентація-тренінг з демонстрацією біомедичних приладів-гаджетів для моніторингу здоров’я. Детальніше
П’єзодвигун - видатний винахід світу
2 листопада 2018 року відбулася презентація і гасіння трьох нових поштових марок, які вводяться в обіг для оплати послуг поштового зв’язку в Україні. Ці марки, присвячені винаходам, які прославили Україну на весь світ. Одна з марок присвячена винаходу принципово нового двигуна – п’єзодвигуна, автором якого є старший науковий співробітник Лавріненко В’ячеслав Васильович. Винахід відноситься до 1964 року. На той час молодий фахівець В. В. Лавріненко на кафедрі діелектриків і напівпровідників (зараз кафедра мікроелектроніки) проводив дослідження силового п’єзотрансформатора та виявив його обертання у тримачі. Глибоко вивчивши фізику цього явища, В. В. Лавріненко створив перший у світі п’єзоелектричний мотор обертання, а згодом і лінійний мотор для приводу реле. Роботи В’ячеслава Васильовича на десятиріччя випереджали подібні роботи за кордоном. У подальшому В. В. Лавріненко розробив всі основні принципи роботи і конструкції п’єзодвигунів. На винахід п’єзодвигуна було одержано більше 200 авторських свідоцтв і патентів, близько 40 з яких – патенти у зарубіжних країнах. Враховуючи перспективність використання п’єзодвигунів при кафедрі мікроелектроніки було створено галузеву лабораторію п’єзодвигунів, яку очолив В. В. Лавріненко. Розробки цієї лабораторії втілено в серійне виробництво двигунів для відеомагнітофону «Електроніка-532», для діапроектора «Днепр-2», для кінокамер, приводів торгівельних автоматів, шарових кранів тощо. На цей час у різних країнах світу серійно виготовляють мільйони п’єзодвигунів різного призначення. Винахід п’єзодвигуна безумовно відноситься до видатних винаходів світу. На жаль, у нашій державі наразі немає підприємств, які б серійно виготовляли п’єзодвигуни. Сьогодні В. В. Лавріненко продовжує роботу над вдосконаленням п’єзодвигунів на дуже скромній посаді інженера кафедри мікроелектроніки.
