ua eng home search we

╤стор╕я кафедри м╕кроелектрон╕ки

╤стор╕я кафедри м╕кроелектрон╕ки почина╓ться з 10 листопада 1952 року, коли у склад╕ рад╕отехн╕чного факультету було створено нову кафедру з назвою “Ф╕зика д╕електрик╕в”. ╥╖ базою стала спец╕альн╕сть “Ф╕зика д╕електрик╕в”, яка ран╕ше належала до ╕нженерно-ф╕зичного факультету. Цей факультет було засновано у 1948 роц╕ ╕ в╕н мав три спец╕альност╕: “Металоф╕зика”, “Техн╕чна електрон╕ка” та “Ф╕зика д╕електрик╕в”. Створен╕ спец╕альност╕ в╕дпов╕дали вимогам того часу з п╕дготовки ╕нженер╕в для нових напрямк╕в промисловост╕ та науки. Перш╕ набори на ╕нженерно-ф╕зичний факультет показали, що його спец╕альност╕ користуються великою популярн╕стю аб╕тур╕╓нт╕в: конкурс складав 7-8 претендент╕в на одне м╕сце.

Згаду╓ доцент ╤льченко В.╤.: “Наприк╕нц╕ 40-х ╕ початку 50-х рок╕в думками молод╕ беззастережно волод╕ла атомна ф╕зика. Могутня сила атома заворожувала нас так само, як сучасну молодь комп’ютерна техн╕ка, ╕нформац╕йн╕ техолог╕╖ ╕ т.п. Тому д╕знавшись про ╕снування у КП╤ ╕нженерно-ф╕зичного факультету, який об╕цяв надати фундаментальну ф╕зико-математичну та ╕нженерно-техн╕чну п╕дготовку, необх╕дну для роботи у галуз╕ ядерно╖ ф╕зики, я без будь-яких вагань зробив св╕й виб╕р п╕сля зак╕нчення середньо╖ школи. ╤з трьох спец╕альностей – металоф╕зика, ф╕зика д╕електрик╕в техн╕чна електрон╕ка – у вступн╕й заяв╕ я вказав техн╕чну електрон╕ку, тому що вона об╕цяла, окр╕м ╕ншого, розробку прилад╕в для ядерних досл╕джень. Але сталося не зовс╕м так, як гадалося.

Вступних ╕спит╕в було тод╕ аж с╕м: мова та л╕тература (письмовий ╕ усний), математика (письмовий ╕ усний), ф╕зика, х╕м╕я, ╕ноземна мова. Прох╕дний бал був 29,5. Коли д╕йшло до формування груп виявилося, що б╕льш╕сть аб╕тур╕╓нт╕в вказали саме техн╕чну електрон╕ку. Тод╕шн╕й декан Калн╕болотський М.Л. пров╕в сп╕вбес╕ду ╕з кожним ╕ сво╓ю волею р╕вном╕рно розпод╕лив нас по групам, впевнившись, що ╕ншого способу нема╓. Так я опинився на спец╕альност╕ ф╕зика д╕електрик╕в. М╕й найкращий товариш, ╕з яким ми мр╕яли вчитися у одн╕й груп╕, потрапив до групи металоф╕зик╕в. Через б╕льш н╕ж 50 рок╕в ми зовс╕м не жалку╓мо про такий розпод╕л.

Моя шк╕льна юнацька мр╕я про ядерну ф╕зику не зд╕йснилася, але праця у галуз╕ ф╕зики твердого т╕ла, ф╕зики нап╕впров╕дник╕в   нап╕впров╕дникових прилад╕в виявилася не менш захоплюючою за що я надзвичайно вдячний дол╕”.

Вже з першого курсу навчальний процес на факультет╕ було ор╕╓нтовано на поглиблену теоретичну п╕дготовку студент╕в. Кр╕м обов’язкових для пол╕техник╕в дисципл╕н, як вища математика, загальна ф╕зика, х╕м╕я, оп╕р матер╕ал╕в, нарисна геометр╕я, навчальн╕ плани передбачали курси з математично╖ ф╕зики, теоретично╖ ф╕зики, ф╕зики атомного ядра та ╕нш. До навчального процесу залучались кращ╕ викладач╕ та науковц╕ КП╤: професори Смогержевський О.С. (анал╕тична геометр╕я), Зморович В.А. (математичний анал╕з), Файнерман ╤.Д. (загальна ф╕зика), См╕рнов Л.А. (теоретична ф╕зика), Х╕льчевський М.О. (теоретична механ╕ка). На старших курсах студентам читались спец╕альн╕ дисципл╕ни: “Теор╕я зм╕нного струму”, “Електроматер╕алознавство”, “Електричн╕ вим╕рювання”, “Електричн╕ машини”, “Ф╕зика д╕електрик╕в”, “Спецметоди д╕електричних вим╕рювань” та ╕нш.

Студенти з великим ентуз╕азмом наполеглив╕стю засвоювали сво╖ спец╕альност╕, готуючись до майбутньо╖ прац╕. На факультет╕ активно працювали громадськ╕ орган╕зац╕╖, проводились загальн╕ збори, вечори в╕дпочинку. Однак, незабаром студент╕в факультету було розведено по р╕зним куткам. З якись м╕ркувань ╕нженерно-ф╕зичний факультет було розформовано: спец╕альн╕сть “Металоф╕зика” передано на металург╕йний факультет, а спец╕альн╕сть “Ф╕зика д╕електрик╕в” та “Техн╕чна електрон╕ка” ув╕йшли до складу рад╕отехн╕чного факультету, деканом якого на той час був в╕домий вчений у галуз╕ рад╕оелектрон╕ки професор Ог╕╓вський Володимир Васильович, який дуже доброзичливо прийняв нове поповнення та робив всеб╕чну п╕дтримку та допомогу у розвитку нових спец╕альностей.

У 1952 роц╕ з метою орган╕зац╕╖ навчального процесу та п╕дготовки фах╕вц╕в з╕ спец╕альност╕ “Ф╕зика д╕електрик╕в” було створено нову кафедру з такою ж назвою. За наказом ректора Ки╖вського пол╕техн╕чного ╕нституту зав╕дувачем кафедри було призначено доцента, кандидата техн╕нчних наук Некрасова Михайла Макаровича (в майбутньому професора, доктора техн╕чних наук). Михайло Макарович був дуже досв╕дченим фах╕вцем. В╕н пройшов велику школу науково╖ та практично╖ роботи. П╕сля зак╕нчення у 1934 роц╕ Лен╕нградського електротехн╕чного ╕нституту працював у високовольтн╕й лаборатор╕╖ ╕м. проф. Смурова А.А., у 1939 роц╕ захистив кандидатську дисертац╕ю та був призначений на посаду старшого наукового сп╕вроб╕тника ЛЕТ╤ та одночасно займався викладацькою д╕яльн╕стю. У 1942 роц╕ Михайло Макарович  хворий був евакуйований з блокадного Лен╕нграда до Лен╕нська-Кузнецького, де п╕сля одуження його було призначено головним ╕нженером ЦЕС треста Лен╕нськвуг╕лля. На ц╕й посад╕ Михайло Макарович працював до 1945 року, коли за наказом м╕н╕стра вищо╖ осв╕ти СРСР його було призначено зав╕дувачем кафедри ╤ван╕вського енергетичного ╕нституту. З ц╕╓╖ посади Некрасова М.М. було переведено до КП╤.

Першими сп╕вроб╕тниками кафедри були старший викладач Серг╕й ╤ванович Бутко та зав╕дувач лаборатор╕ями В╕тал╕й Якович Чередниченко.

З перших дн╕в створення кафедра активно включа╓ться в орган╕зац╕ю навчального процесу. Перед кафедрою стояли складн╕ завдання. Справа у тому, що в цей час почала швидко розвиватися нова галузь промисловост╕ – нап╕впров╕дникова електрон╕ка. Незважаючи на те, що кафедра мала назву “Ф╕зика д╕електрик╕в”, вона повинна була готувати ╕нженер╕в з урахуванням потреб ново╖ галуз╕. Тому в навчальних планах з’являються так╕ дисципл╕ни як “Ф╕зика нап╕пров╕дник╕в”, “Нап╕пров╕дников╕ прилади”, “Технолог╕я нап╕впров╕дникових прилад╕в” та ╕нш╕.

Кафедра розташовувалась на першому поверс╕ енергокрила головного корпусу. Не вистачало прим╕щень, обладнання для нових лаборатор╕й ╕, головне, не вистачало викладацьких ╕ наукових кадр╕в. Все це потр╕бно було створювати, д╕ставати, вир╕шувати. ╤ маленький колектив на чол╕ з М.М. Некрасовим робив все можливе для створення матер╕ально-техн╕чно╖ бази кафедри та забезпечення навчального процесу. Встановлювалися зв’язки з промисловими п╕дпри╓мствами Ки╓ва та ╕нших м╕ст Укра╖ни, як╕ допомагали в оснащенн╕ лаборатор╕й кафедри приладами та устаткуванням. 

У грудн╕ 1953 року в╕дбувся перший випуск студент╕в груп ДФ-1, як╕ отримали квал╕ф╕кац╕ю ╕нженер╕в-електрик╕в з╕ спец╕альност╕ “Ф╕зика д╕електрик╕в”. Багато випускник╕в ц╕╓╖ групи в майбутньому стали пров╕дними фах╕вцями, захистили кандидатськи дисертац╕╖, а Глунчук К.Д., Грибн╕ков З.С., Кременчуцький Л.С. захистили докторськ╕ дисертац╕╖.

Поруч з радянськими студентами на кафедр╕ навчались студенти з Китайсько╖ народно╖ республ╕ки. Китайськ╕ студенти наполегливо засвоювали рос╕йську мову, оволод╕вали теоретичними дисципл╕нами та, майже ус╕, були в╕дм╕нниками навчання. Серед перших китайських випускник╕в тепер╕шн╕й мин╕стр ав╕ац╕╖ КНР – Ляо Сяо-Кун, колишн╕й м╕н╕стр електрон╕ки КНР – Ма Го-Фун, професор, доктор техн╕чних наук – Чжоу Ши-Рен.

У 1954 роц╕ зд╕йснено перший прийом до асп╕рантури. ╥╖ асп╕рантом став випускник гр. ДФ-2 Клетченков ╤.╤., який захистив кандидатську дисертац╕ю у 1959 роц╕. В цьому ж роц╕ було надруковано першу наукову статтю та виконано першу науково-досл╕дну господарську роботу на замовлення Запор╕зького трансформаторного заводу.

У 1956 роц╕ за р╕шенням м╕н╕стерства вищо╖ осв╕ти СРСР зам╕сть спец╕альност╕ “Ф╕зика д╕електрик╕в” було створено нову спец╕альн╕сть “Нап╕впров╕дники та д╕електрики”, а кафедра одержала назву – “Д╕електрик╕в та нап╕впров╕дник╕в”. Це була не проста зм╕на назв, а переор╕╓нтац╕я п╕дготовки фах╕вц╕в на нове, пр╕оритетне направлення електрон╕ки – нап╕впров╕дниково╖ електрон╕ки. Всього в склад╕ рад╕отехн╕чного факультету кафедра п╕дготувала дев'ять випуск╕в ╕нженер╕в за спец╕альностями «Ф╕зика д╕електрик╕в» ╕ «Нап╕впров╕дники та д╕електрики».

У 1962 роц╕ наказом ректора КП╤ було створено факультет рад╕оелектрон╕ки у склад╕ кафедр “Д╕електрики та нап╕впров╕дники”, “Електронн╕ та ╕онн╕ прилади”, “Промислова електрон╕ка”. Першим деканом факультету було призначено зав╕дувача кафедри електронних ╕ ╕онних прилад╕в доцента В╕шневського Адольфа ╤вановича. Факультет розташовувався у т╕льки що сданому до експлуатац╕╖ корпус╕ № 12. Кафедр╕ були вид╕лен╕ б╕льш пристосован╕ прим╕щення у правому крил╕ корпуса. На цокольному поверс╕ розм╕щувались механ╕чн╕ майстерн╕, п╕чна лаборатор╕я з потужними печами для синтезу нових матер╕ал╕в, технолог╕чна та х╕м╕чна лаборатор╕╖. На першому поверс╕ розм╕щувались навчальн╕ та науков╕ лаборатор╕╖ та к╕мнати зав╕дувача кафедри та зав╕дувача лаборатор╕╖. Увесь колектив приймав участь в осво╓нн нових прим╕щень. У короткий час було перевезено та смонтовано устаткування, модерн╕зовано навчальн╕ лаборатор╕╖, п╕дготовлено методичне забезпечення навчального процесу. З 1-го вересня 1962 року заняття вже почались в нових лаборатор╕ях.

Перший випуск факультету рад╕оелектрон╕ки, 1963р., гр. ДН11,12

  

╤нженер Т╕няков В.Г. у 1963р.

 

 

 Склад кафедри 1967р.

 

У 1967 роц╕ на баз╕ кафедри проведено ╤ Всесоюзну науково-техн╕чну конференц╕ю з м╕кроелектрон╕ки. У н╕й взяли участь пров╕дн╕ спец╕ал╕сти академ╕чних галузевих науково-досл╕дних ╕нститут╕в, вищих навчальних заклад╕в виробничих п╕дпри╓мств. Викладач╕ та науковц╕ кафедри зробили понад 50 допов╕дей. Ця конференц╕я поклала початок розвитков╕ м╕кроелектрон╕ки в СРСР та Укра╖н╕.

У 1971 роц╕ на кафедр╕ почав видаватися республ╕канський м╕жгалузевий науково-техн╕чний зб╕рник “Д╕електрики та нап╕впров╕дники”, в╕дпов╕дальним редактором якого був професор Некрасов М.М. Зб╕рник одразу став широко в╕домим серед науковц╕в не т╕льки Укра╖ни, а ╕ далеко за ╖╖ межами ╕ значною м╕рою сприяв розвитку твердот╕льно╖ електрон╕ки.

У  1953-1974 роках колектив кафедри поповнили найб╕льш обдарован╕ та перспективн╕ ╖╖ випускники: Ю.Д. Кобцев, ╤.╤. Клетченков, Г.╤. Богдан, А.М. Гротте, В.О. Хращевський, В.╤. ╤льченко, В.В. За╖ка, С.П. Фабр╕ков, Ю.М. Поплавко, Б.Я. Язицький, В.С. Савощенко, Л.Г. Гультя╓ва, Б.М. Б╓ляков, В.В. Лавриненко, О.В. Бакунцев, С.О. Бакунцева, В.Г. Т╕няков, О.В. Борисов, В.М. Кириленко, В.╤. Молчанов, М.К. Род╕онов, В.Г. Цикалов, Л.П. Переверз╓ва, Ю.╤. Якименко, ╤.О. Карташов, А.П. М╕рошниченко, В.С. Вишневський, В.С. Коваль, О.М. Шмирьова, В.М. Пашков, ╢.Ф. Клочко, В.В. Алекс╓╓в, О.Л. Бойченко. Майже вс╕ вони захистили кандидатськ╕ дисертац╕╖, а Ю.М. Поплавко, Ю.╤. Якименко та О.М. Шмирьова стали докторами наук, очолили науков╕ школи в галуз╕ сегнетоелектрики, функц╕онально╖ п'╓зоелектрон╕ки та нап╕впров╕дникових перетворювач╕в. У 1958 роц╕ на кафедру було переведено з кафедри техн╕ки високих напруг фах╕вця в галуз╕  високовольтного стар╕ння пол╕мерних матер╕ал╕в доцента ╤льченка М.С. у майбутньому доктора техн╕чних наук, професора, першого проректора КП╤, у 1961 роц╕ з╕ Льв╕всько╖ пол╕техн╕ки - фах╕вця з нап╕впров╕дникових матер╕ал╕в доцента Д╕марову ╢.Н.

Про ╕нтенсивну п╕дготовку науково-педагог╕чних кадр╕в св╕дчить такий приклад. Першим серед випускник╕в кафедри став кандидатом наук у 1959 роц╕ ╤.╤. Клетченков. А вже з середини 70-х рок╕в щор╕чно захищали понад 10 кандидатських дисертац╕й. 

 

 Асп╕рант Якименко Ю.╤. Зараз науковий кер╕вник кафедри, перший проректор КП╤ ╕м. ╤горя С╕корського

 

М.М.Некрасов дуже чутливо реагував на все нове та ум╕ло вибирав найб╕льш перспективн╕ науков╕ напрямки. В╕н був приб╕чником багатоплановост╕ наукових досл╕джень, що не завжди п╕дтримувалося кер╕вництвом науково-досл╕дно╖ частини ╕нституту. Але такий п╕дх╕д дозволяв поширювати науков╕ зв’язки, заключати угоди на виконання госпдогов╕рних наково-досл╕дних роб╕т, залучати до наукових досл╕джень фах╕вц╕в р╕зного проф╕лю та бути у безперервному творчому пошуку.

Науково-досл╕дн╕ роботи велись, як правило, з так звано╖ найважлив╕шо╖ тематиц╕, тобто по договорам з оборонними п╕дпри╓мствами. Обсяг таких роб╕т в окрем╕ роки досягав м╕льйона карбованц╕в (рубл╕в).

Найб╕льш в╕домих результат╕в на т╕ роки було досягнуто у досл╕дженн╕ та використанн╕ сегнето- та п’╓зоматер╕ал╕в п╕д кер╕вництвом професора Поплавка Ю.М. та  старшого наукового сп╕вроб╕тника Лавриненка В.В.

Багато наукових розробок кафедра впроваджувала на промислових п╕дпри╓мствах Укра╖ни та Радянського Союзу.

Найкращ╕ науков╕ досягнення кафедри неодноразово в╕дзначалися нагородами на м╕жнародних та всесоюзних виставках, зокрема медалями ВДНГ. Найкращ╕ вчен╕ ставали лауреатами прем╕╖ ╕мен╕ О.С. Попова. За розробку першого у св╕т╕ принципово нового двигуна на п'╓зоелектричному ефект╕ (п'╓зодвигуна) кандидата техн╕чних наук В.В. Лавриненка нагороджено дипломом м╕жнародно╖ виставки у м. Дел╕ (╤нд╕я).

У 1974-1985 роках кафедру очолив професор, доктор техн╕чних наук Юр╕й Максимович Калн╕болотський. За цей пер╕од була вдосконалена науково-педагог╕чна д╕яльн╕сть, особливо розвинулася матер╕ально-техн╕чна база: було створено галузеву лаборатор╕ю п'╓зоелектричних привод╕в, м╕жкафедральну навчально-наукову технолог╕чну лаборатор╕ю, модерн╕зовано навчальн╕ лаборатор╕╖, оновлено навчальн╕ плани та програми п╕дготовки фах╕вц╕в.

З 1985 по 2014 року кафедру очолю╓ Якименко Юр╕й ╤ванович, професор, доктор техн╕чних наук, академ╕к НАН Укра╖ни.

Ще ран╕ше, у 1983 роц╕ його було призначено на посаду декана  факультету електронно╖ техн╕ки.

 

Декан факультету Якименко Ю.╤. та заступник декана Борисов О.В. з випускниками навчання

 

Розвиток м╕кроелектрон╕ки, нових  технолог╕й у виробництв╕ ╕нтегральних м╕кросхем зажадали сво╖х фах╕вц╕в. У зв’язку з цим з 1985 року розпочато п╕дготовку ╕нженер╕в за фахом “М╕кроелектрон╕ка та нап╕впров╕дников╕ прилади”, а кафедру пере╕меновано у кафедру м╕кроелектрон╕ки. Поряд з традиц╕йними науковими напрямками почали активно розвиватися й нов╕: функц╕ональна електрон╕ка, нап╕впров╕дников╕ перетворювач╕ енерг╕╖, НВЧ-м╕кроелектрон╕ка. Продовжують розвиватися науков╕ лаборатор╕╖, формуватись ╖х колектив.

До структури кафедри ув╕йшли лаборатор╕╖: функц╕онально╖ п’╓зоелектрон╕ки (кер╕вник професор, доктор техн╕чних наук Якименко Ю.╤.), п’╓зоприводу (кер╕вник старший науковий сп╕вроб╕тник, кандидат техн╕чних наук Лавриненко В.В.), НВЧ-електрон╕ки (кер╕вник професор, доктор ф╕зико-математичних наук Поплавко Ю.М., доцент, кандидат техн╕чних наук Молчанов В.╤.), м╕жкафедральна навчально-наукова технолог╕чна (кер╕вник доцент, кандидат ф╕зико-математичних наук Род╕онов М.К.), нап╕впров╕дникових перетворювач╕в (кер╕вник старший науковий сп╕вроб╕тник, кандидат техн╕чних наук Шмирьова О.М.), нап╕впров╕дникових структур (кер╕вник доцент, кандидат техн╕чних наук Борисов О.В.), ф╕зики нап╕впров╕дник╕в (кер╕вник доцент, кандидат техн╕чних наук Т╕няков В.Г.). Цей пер╕од у розвитку кафедри став часом перебудови, пошуку нових форм зв’язку з сусп╕льною практикою.

На той час значна увага прид╕лялась пол╕пшенню практично╖ п╕дготовки студент╕в, скороченню часу адаптац╕╖ випускник╕в до робочих м╕сць на п╕дпри╓мствах. З ц╕╓ю метою на виробничому об’╓днанн╕ “Кристал” м. Ки╓ва створю╓ться ф╕л╕ал кафедри, пров╕дн╕ фах╕вц╕ якого залучаються до читання лекц╕й з питань проектування ╤МС, моделюванню нап╕впров╕дникових структур ╕ технолог╕чних процес╕в, до проведення лабораторних роб╕т безпосередньо на д╕ючому обладнанн╕ п╕дпри╓мства. Починаючи з 1987/88 навчального року ВО “Кристал” нада╓ кафедр╕ комп’ютерн╕ класи та забезпечу╓ практичне навчання робот╕ на ЕОМ студент╕в спец╕альност╕. Велику допомогу та п╕дтримку у створенн╕ та функц╕онуванн ф╕л╕алу кафедри надавали генеральн╕ директори ВО Сазонов, Циба, головн╕ ╕нженери К╕зема ╤.Г., Цурканов Л.М. (фах╕вц╕ ╤.Г. Кзема та Л.М. Цурканов багато рок╕в були головуючими Державно╖ екзаменац╕йно╖ ком╕с╕╖ з спец╕альност╕ “М╕кроелектрон╕ка та нап╕впров╕дников╕ прилади”).

Поширюються науков╕ зв’язки з НД╤ “Сатурн” (генеральний директор Гассанов Л.Г.), “Ор╕он” (генеральний директор Звершховський ╤.В.), ВО “Генератор” (генеральний директор Гузов Д.М., Захрабов М.Н.) та ╕ншими п╕дпри╓мствами м. Ки╓ва по замовленням яких на кафедр╕ виконувалось багато наукових досл╕джень.

В якост╕ баз практики використовувались проф╕льн╕ п╕дпри╓мства Ки╓ва, Запор╕жжя, Херсона, Брянська та ╕нш╕ м╕ста Укра╖ни та СРСР.

Особливо дружн╕ зв’язки встановились м╕ж кафедрою та ╕нститутом ф╕зики нап╕впров╕дник╕в АН, яким керу╓ видатний вчений в галуз╕ нап╕впров╕дниково╖ електрон╕ки, академ╕к Серг╕й Васильович Свчн╕ков. В цей ╕нститут для проходження практики, на дипломне проектування направлялись найб╕льш теоретично п╕дготовлен╕ студенти спец╕альност╕, як╕, як правило, п╕сля зак╕нчення навчання залишалися там працювати. Багато з них стали кандидатами та докторами наук, пров╕дними спец╕ал╕стами ╕нституту.

Серг╕й Васильович особисто бере активну участь у навчальному процес╕ кафедри: в╕н чита╓ лекц╕╖ з проблем м╕кроелектрон╕ки та оптоелектрон╕ки, керу╓ дипломними та маг╕стерськими роботами. Його ╕де╖, його бачення подальшого розвитку м╕кроелектрон╕ки пл╕дно впливають на удосконалення п╕дготовки фах╕вц╕в.

Великою под╕╓ю в житт╕ кафедри, визнанням високого р╕вня ╖╖ наукових роб╕т в галуз╕ функц╕онально електрон╕ки стало присудження у 1987 роц╕ зав╕дувачев╕ Якименку Ю.╤. Державно╖ прем╕╖ УРСР в галуз╕ науки ╕ техн╕ки.

На початку 90-х рок╕в починаються реформи вищо╖ школи в Укра╖н╕. Кафедра бере активну участь в експеримент╕ з впровадження у вищих навчальних закладах осв╕ти ступенево╖ п╕дготовки фах╕вц╕в.

 

 Склад кафедри в юв╕лейному 1992 роц╕

 

На кафедр╕ розроблен╕ навчальн╕ плани п╕дготовки бакалавр╕в з напрямку 0908 – “Електрон╕ка”, спец╕ал╕ст╕в та маг╕стр╕в з╕ спец╕альност╕ 090801 – “М╕кроелектрон╕ка та нап╕впров╕дников╕ прилади”, як╕ були затверджен╕ навчально-методичною ком╕с╕╓ю М╕н╕стерства осв╕ти для вс╕х вищих навчальних заклад╕в осв╕ти Укра╖ни. Кафедра першою в Укра╖н╕ у 1997 роц╕ зробила випуск маг╕стр╕в.

У 1991 роц╕ на факультет╕ електрон╕ки створю╓ться нова спец╕альн╕сть 090804 – “Ф╕зична та б╕омедична електрон╕ка”. За наказом м╕н╕стра осв╕ти Укра╖ни п╕дготовка фах╕вц╕в з ц╕╓╖ спец╕альност╕ доруча╓ться двом кафедрам – ф╕зичн╕й та б╕омедичн╕й електрон╕ки та м╕кроелектрон╕ки. Зпочатку наб╕р студент╕в з ново╖ спец╕альност╕ був у к╕лькост╕ двох груп т╕льки кафедрою Ф╕БМЕ. Однак попит на таких фах╕вц╕в значно перевищував можливост╕ одн╕╓╖ кафедри. Тому починаючи з 1997 року кафедра м╕кроелектрон╕ки також зд╕йсню╓ наб╕р одн╕╓╖ групи на спец╕альн╕сть Ф╕БМЕ. Одночасно зм╕ню╓ться зм╕ст п╕дготовки фах╕вц╕в з спец╕альност╕ “М╕кроелектрон╕ка та нап╕впров╕дников╕ прилади”. У навчальн╕ плани впроваджуються так╕ дисципл╕ни як електронн╕ системи, функц╕ональна електрон╕ка, спецкурс м╕кроелектрон╕ки.

Принципово на новий р╕вень ста╓ комп’ютерна п╕дготовка студент╕в. На кафедр╕ створюються комп’ютерн╕ класи, локальн╕ комп’ютерн╕ мереж╕, як╕ п╕д’╓днуються до всесв╕тньо╖ мереж “Internet”. Навчальн╕ плани та програми передбачають безперервне вивчення комп’ютерних дисципл╕н, використання комп’ютер╕в у курсовому та дипломному проектуванн╕.

На початку 90-х рок╕в, не дивлячись на скрутне становище електрон╕ки в Укра╖н╕, жорстк╕ умови переходу до ринку, кафедр╕ вдалося не т╕льки зберегти науковий потенц╕ал, але й розширити наукову тематику. У 1994 роц╕ на баз╕ кафедри створю╓ться науково-досл╕дний ╕нститут прикладно╖ електрон╕ки. Директором ╕нституту признача╓ться член-кореспондент НАНУ Якименко Ю.╤., а його заступником випускник кафедри Богдан О.В. До складу ╕нституту ув╕йшли вс╕ науков╕ п╕дрозд╕ли кафедри м╕кроелектрон╕ки та ряд наукових лаборатор╕й ╕нших кафедр факультету електрон╕ки. В НД╤ прикладно╖ електрон╕ки студенти отримали можлив╕сть брати безпосередню участь у наукових досл╕дженнях. Ось головн╕ напрями роботи ╕нституту:

- функц╕ональна електрон╕ка на основ╕ сегнето-, п'╓зоматер╕ал╕в;

- п'╓зоелектричн╕ двигуни;

- енергозаощаджувальн╕ технолог╕╖;

- фотоелектричн╕ перетворювач╕ енерг╕╖;

- д╕електричн╕ матер╕али для прилад╕в НВЧ-д╕апазону;

- матер╕али та прилади оптоелектрон╕ки;

- м╕кроелектронн╕ датчики ф╕зичних величин;

- елементи та прилади медично╖ електрон╕ки;

- моделювання ф╕зичних явищ у матер╕алах та приладах.

Сьогодн╕ кафедра готу╓ бакалавр╕в, маг╕стр╕в ╕ доктор╕в ф╕лософ╕╖ (PhD) за фахом «М╕кро- та наноелектронна системотехн╕ка» за двома спец╕ал╕зац╕ями: «М╕кро- та наноелектронн╕ прилади ╕ пристро╖» та «М╕кроелектронн╕ ╕нформац╕йн╕ системи». Вона ╓ базовою серед спор╕днених кафедр в Укра╖н╕ з питань орган╕зац╕╖ навчального процесу за ступеневою системою п╕дготовки фах╕вц╕в. Ця система забезпечу╓ фундаментальну п╕дготовку з природничих наук, спец╕альн╕ знання з матер╕алознавства, конструювання та проектування, технолог╕╖ та застосування м╕кросхем для комп'ютерно╖, ╕нформац╕йно-вим╕рювально╖ та контрольно╖ техн╕ки, а також для цифрово╖ в╕део-, ауд╕отехн╕ки та зв'язку. 

 

Зас╕дання кафедри (1998р.)

 

Випускники спроможн╕ самост╕йно продовжувати осв╕ту практично у будь-який сфер╕ науки ╕ техн╕ки, стати знавцями св╕тового ринку електрон╕ки. Також можна отримати диплом про осв╕ту за другою спец╕альн╕стю в галуз╕ промислового менеджменту та маркетингу.

Асп╕рантура кафедри працю╓ в напрямах: 05.27.01 «Твердот╕льна електрон╕ка» та 05.27.06 «Технолог╕я, обладнання та вироб-ництво електронно╖ техн╕ки».

Навчальний процес забезпечують висококвал╕ф╕кован╕ науково-педагог╕чн╕ кадри: 2 академ╕ки НАН Укра╖ни, 8 професор╕в, 16 доцент╕в, кандидат╕в наук.

Кафедра мiкроелектронiки КПI ╕м. ╤горя С╕корського
Etomite »

Сайт кафедри м╕кроелектрон╕ки

« Error »

Etomite encountered the following error while attempting to parse the requested resource:
« PHP Parse Error »
 
PHP error debug
  Error: Cannot modify header information - headers already sent by (output started at /var/www/clients/client184/web221/web/index.php:1995) 
  Error type/ Nr.: Warning - 2 
  File: /var/www/clients/client184/web221/web/index.php 
  Line: 403 
  Line 403 source: header('Content-Type: '.$type.'; charset='.$this->config['etomite_charset']);  
 
Parser timing
  MySQL: 0.0224 s s(17 Requests)
  PHP: 0.0148 s s 
  Total: 0.0372 s s